• POSTUP

Нафтові каруселі

Оновлено: квiт 22


Cпівробітниками нашого фонду підготовлено для вас огляд, завдяки ознайомленню з яким ви зможете відтворити сценарій динаміки нафтових цін в останні три місяці, проаналізувати причини та наслідки змін котировок, а також вибудувати власні припущення відносно подальшого розвитку ситуації.


Останні події на світовому ринку енергоресурсів є прямим наслідком розладу у контексті виконання зобов’язань щодо скорочення видобутку нафти. Не дивлячись на встановлення домовленостей, ще до прямого конфлікту між росіянами та саудитами – гарячково експортери почали шукати засоби ухилення від виконання квот. Альянс ОПЕК та договір ОПЕК+ створено для контроля цін на нафту, та реальність демонструє, що коли у США чи Саудівській Аравії скоротиться видобуток – доля їхньої участі на ринку торгівлі енергоносіями не зменшиться.

А якщо у певний момент будуть відчинені замки для експортних потоків нафти з Ірану та Венесуели? Тоді нікто не зможе гарантувати стійкого виконання домовленостей, тим більше. Проте, чи потрібен такий формат, коли не існує ніяких гарантій їхнього віконання?

Ще у перших числах січня 2020 року ціна за барель нафти марки Brent перебувала на рівні 70 доларів США. Тоді, мабуть, ніхто і припустити не міг, що незабаром стрімкий та непередбачуваний обвал ціни на чорне золото викличе небувалий шторм на ринках фінансових активів, а також опиниться під тиском, як висловився славетний американський економіст Насім Талеб, «чорного лебедя у вигляді пандемії коронавіруса».


Цікаво буде представити хронологію зміни ціни нафти цієї марки, а також описати наслідки, що то спричинені згадуваними подіями. Отже, дорогий читачу, давайте приступимо.


У першій декаді січня вартість нафти зростала через іранські удари по американських військових базах в Іраку. Вартість нафти марки Brent подолала позначку в $68 за барель і торгувалася близько до рівня в $70 за барель.

У середині січня ціна поточного року на чорне золото опустилася до рівня в $64. Відскок від попереднього максимуму було обумовлено не дуже оптимістичним звітом Міненерго США та збільшенням попиту на долар США, унаслідок оптимістичної макроекономічної статистики цієї країни. Однак, з іншого боку, силу бикам надавали надії на поліпшення відносин у торговельній війні між США і КНР, а також - новини про те, що Лівія тимчасово припиняє експорт нафти.

Третя декада січня ознаменувалося перемогою ведмедів на ринку нафтопродуктів і ціна опустилася до рівня в $60 за барель. Драйверами падіння виступили побоювання інвесторів щодо китайського вірусу, поширення якого на тлі світової сістемної кризи може мати негативний вплив на споживання енергоносіїв у світовому масштабі. Окрім того, так би мовити, масла у вогонь підлила негативна статистика з США відносно запасів нафти (звіт API), який показав зростання запасів сирої нафти на 1,6 млн барелів проти прогнозу зниження на 1 млн барелів, а також збільшення запасів бензину та дистилятів на 4,5 млн та 3,5 млн барелів, відповідно.

Кінець січня ознаменувався пробиттям ціни за барель нафти марки Brent планки рівня у $60 за барель. Вона вже коливалася у районі в $57 за барель. Тиск продавців був обумовлений побоюваннями інвесторів щодо швидкого поширення нового вірусу, здатного завдати шкоди світовій економіці і, як наслідок, значно скоротити попит на нафтопродукти. Від значного падіння ціни чорного золота рятували новини, що з'явилися на тему перенесення щоквартального засідання ОПЕК + з березня на лютий.

Перші числа лютого показали нову низьку ціну бареля нафти марки Brent на рівні $54. Ряд негативних факторів зробив свою справу, серед яких знову ж таки була епідемія коронавірусу в КНР і, як наслідок, скорочення споживання енергоносіїв на 20%, а також зниження переробної активності НПЗ, часом, до 50%. Додали свою порцію негативу найбільша китайська енергетична і хімічна корпорація Sinopec, яка заявила про скорочення виробництва на рівні 10%, а також рейтингове агентство Fitch, котре вказало на надлишок пропозиції нафтопродуктів.

Період від кінця першої декади лютого і до 20-х чисел поточного місяця ознаменувався невеликою впевненістю у відновленні ціни нафти до $57. Недовга радість биків була викликана наступними факторами: оптимізмом, щодо уповільнення темпів поширення епідемії у Піднебесній; Міненерго США знизило прогноз ціни нафти марки Brent $61,25 за барель (попередні очікування $64,83), при цьому прогноз ціни на 2021 рік збережений і становить $67,53 долара за барель; виконання країнами ОПЕК у січні умов попередніх домовленостей угоди ОПЕК+ щодо скорочення на 509 тисяч барелів на добу - до 28,86 мільйона барелів на добу. Крім того, деякі аналітики вважають, що поширення вірусу у країнах - експортерах енергоносіїв може порушити поставки чорного золота, яке призведе до зростання його вартості до $60-80 за барель.

Наприкінці лютого ціна за барель нафти марки Brent опустилася до рівня $50. Тиск на ціну чинили новини про поширення коронавірусу і оцінки його небезпеки, а також вихід великих гравців на фінансовому ринку з ризикових активів.

На початку березня певну дещицю оптимізму на ринку нафтопродуктів привнесли очікування інвесторів від зустрічей ОПЕК і ОПЕК+. Позитивний вплив справили також: висловлювання голови Європейського Банку Реконструкції та Розвитку Крістін Лагард, яка повідомила про те, що ЄБРР має намір вжити заходів щодо недопущення впливу наслідків пандемії на економіку єврозони; інформація Bloomberg про переговори адміністрації президента США з ФРС про зниження процентних ставок вже на майбутньому в середині березня засіданні комітету з відкритих ринків. У цей час ціна за барель нафти марки Brent перебувала на рівні $52.


Понеділок 9 березня став чорним не від кольору самої нафти, проте від обвалу її ціни, якого не спостерігалося, принаймі, за найбліжче десятиліття. Причиною тому послужив зрив угоди на зустрічі ОПЕК+, що проходила 6 березня, через нібито кардинальні розбіжності між Російською Федерацією та Саудівською Аравією у питанні щодо додаткове скорочення видобутку нафти. РФ відмовилася застосовувати додаткові обмеження з видобутку і, як наслідок, спільна угода країн-нафтовидобувачів перестає діяти 31 березня і знімає з них будь-які обмеження на цьому ринку. В цей день ціна обвалилася на 24% і досягла значення в $34 за барель нафти марки Brent. Як наслідок, фондові ринки відкрилися істотним ціновим гепом вниз. Наприклад, ринок США відразу показав падіння в районі -7%, ринки інших країн зазнали часом більш сильне зниження. Крім того, було відзначено неодноразове призупинення торгів на ринках фінансових активів, не тільки у країнах, що розвиваються, але й у розвинених з досить-таки сильною економікою, як у США. Природно, що найбільшої шкоди відносно ринкової капіталізації зазнали компанії енергетичного сектора.


До 20-х чисел березня спостерігалося подальше зниження ціни на чорне золото, яке на підставі його ринкової вартості вже слід було б називати чорним сріблом. Ціна за барель нафти марки Brent опускалася до $26. Цьому сприяли два основні моменти: оцінка біржовими гравцями негативного впливу пандемії на глобальний попит на енергоносії, а також зростання пропозиції нафтопродуктів після розвалу угоди ОПЕК+. Слід зазначити, що ФРС знизила процентні ставки вдруге за місяць,до 0-0, 25%, проте сильного драйвера зростання ринкам це не додало. Згодом, зростання спостерігалося після заяви США про намір закупити у Саудівської Аравії великі обсяги нафти для стратегічних резервів. Однак новини з Піднебесної про різке зниження рівня промислового виробництва на -13,5% і рівня обсягів роздрібних продажів на -20% знову опустили нафтові котирування.


Наприкінці березня, ціна за барель нафти марки Brent почала поступово змінювати свій напрямок зі стрімкої фази падіння до відносно млявої фази, так званого "флета" або, іншими словами, знаходження її в певному ціновому коридорі $27-24. Цим змінам сприяли заяви президента США Дональда Трампа про те, що Америка втрутиться у ситуацію на нафтовому ринку в "потрібний час", а також - наміри ОПЕК запросити на зустріч, яка очікувалася у червні поточного року, представника нафтового регулятора штату Техас Райана Сіттона. Таким чином, однозначно мала бути розглянута позиція нафтовиків зайнятих у сфері сланцевого видобутку.


Початок квітня показав давно забуте зростання нафтових котирувань аж на +15% до ціни більш ніж $32 за барель нафти марки Brent. Обумовлений було дане зростання заявою Міністерства енергетики Саудівської Аравії про необхідність повернутися до переговорів у форматі ОПЕК+ і пропозицією спільного скорочення видобутку на 9 млн.барелів на день. При цьому Саудівська Аравія була готова взяти на себе найбільшу квоту. Крім того, президент США Дональд Трамп заявив про те, що ОПЕК готовий буде знизити видобуток навіть до 15 млн. барелів на добу і що інші країни у цьому випадку очікують скорочення видобутку нафти з боку Російської Федерації. У результаті країни з труднощами домовилися про зниження видобутку до 10 млн. барелів на добу.


Однак, з урахуванням перевиробництва, затовареності світового ринку нафти та нафтопродуктів і відсутності вільних потужностей для зберігання найближчим часом це становища не врятує. Особливо на тлі різкого падіння загальносвітового виробництва і глибокої системної кризи.

Як видно з представленої хронології зміни цін на нафту і послідуючих подій, зараз передбачати поведінку даного активу досить проблематично, оскільки вона, більшою мірою, відноситься до розряду політичних і глобальних факторів, які досить-таки важко піддаються якісному аналізу. Ось чому необхідно і достатньо буде не тільки спостерігати за подальшим розвитком подій на ринку сирої нафти та нафтопродуктів в їхньому кількісному та ціновому вираженні, але й також простежити за майбутніми політичними заявами керівництва країн-монопродукторів, для яких ціна на нафту є визначальною у частині формування державного бюджету, а також за створенням альянсів різноманітної конфігурації таких країн. Все залежатиме від того, як скоро учасники домовленостей передумають виконувати свої зобов'язання. Ось тут-то може з'явитися ще один "Чорний лебідь"!


Яна Силова, стажерка-дослідниці Фонду, інвестиційний консультант, аспірантка кафедри менеджменту НТУ ХПІ


P.S. Поки готувався матерiал цiна на барель WTI cягнула до 1, 7 доларiв, а потiм - наблизилася до 0. Але це тiльки помах лебединого крила

32 перегляд